Український
національний одяг відзначається багатою регіональною та етнічною розмаїтістю.
Нерідко навіть сусідні села мали свої відмінності, не кажучи вже про
гуцульський, лемківський чи русинський стилі традиційного одягу. Крім того,
регіональні варіанти одягу складалася також під впливом сусідства з іншими
етносами та етнічними групами. Так, прикордонні території - Полісся, Волинь,
Лемківщина, Бойківщина, Гуцульщина, Буковина - мають свої варіації
національного одягу, що формувалися під впливом поляків, румунів, південних
слов ' ян, угорців, кавказьких народів, зокрема черкесів.
Уявлення про український національний одяг пов '
язані з регіональним одягом Центральної України ( сучасна літературна мова теж
сформувалася в цьому регіоні ).
Державна символіка - зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор.
З найдавніших часів жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. З часів нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
